У перший день війни я побачив військову техніку та ворожі літаки. Після окупації залишався вдома. Я священник, намагався допомагати людям. Продуктів у селі не вистачало. Ділились, тим, що є. Я роздавав людям яйця, місцеві хлопці ловили рибу. 

Росіяни приходили до мене з обшуком. Питали, хто я, і я не зізнавався, що священик. Казав, що просто місцевий. 

ЗСУ зайшли до села після сильних обстрілів. Я не знав, що йдуть наші. Коли побачив наших військових, дуже зрадів. Це був чудовий ранок. Я був у церкві, служив службу. Коли вийшов на вулицю, побачив наших хлопців. Люди виходили з церкви і плакали. 

Зараз моя хата знищена. Я живу у друзів. Сподіваюсь, що скоро настане мир.