Я про цю війну знаю ще з 2003 року, коли перший раз вони хотіли на нас напасти, але в них не вийшло. Минуло 19 років і все ж таки вони напали на нас. Принесли повістку сину і по радіо оголошували і по телебаченню оголошували що на нас напала Росія.
В мене є родичі в Росії, були друзі, а зараз - вороги. Я питаю: «Що ми вам поганого зробили, що ви на нас напали?» А вони тільки: «Ви - фашисти, ви – бендери». Я припинив спілкуватись з такими родичами. Вони обдурені.
Синові моєму 41 рік. Нам повідомили, що він загинув на Донеччині. З ним було декілька його однокласників - їх ми вже поховали, а його немає.
Я почав добиватись, де його тіло, якщо він загинув. Різне нам розповідали, а потім прийшла звістка, що він безвісти зник. І так - до сьогоднішнього дня. Тіло не знайдено, тому він вважається безвісти зниклим. Його однокласниця з Фінляндії нам прислала список, що він в полоні, а де - ми не знаємо.
Війна вже може закінчитись до літа, а може, ще протягне. Вона має закінчитись раптово, як раптово почалась.
Хочеться, щоб воно відбудувалось все, щоб навели лад. А як буде - побачимо.
