У перший день війни я почула, як їдуть танки. Йшли колони по трасі. Почали літати снаряди, було дуже страшно. Я не могла вийти з двору, бо постійно бахкали. Прилітало по домівках. Я постійно бігала у підвал, щоб мене не побило осколками. Не було світла, води й газу. Магазини та аптеки були закриті. 

Племінник попросив місцевого чоловіка, щоб мене вивіз. Дорога була тяжкою, я боялась, щоб снаряд не влучив у машину. Мене довезли до Кривого Рога. Так тут і живу. Я не знаю, коли закінчиться війна. Дуже хочу поїхати додому. Сподіваюсь, що мир настане до кінця року.