Історії, які ви нам довірили
Дім Мирослава Семеновича в Маріуполі розбомбили, дружина загинула від наслідків переохолодження, бо не було ні медичної допомоги, ні ліків
Я жив у Маріуполі, працював, будував Маріуполь 30 років : школи будував, потім пішов працювати в Маріупольський торговий порт, потім - на пенсію. І почалась війна 2014 року. Тоді звільнили Маріуполь, а в 2022 році знову пішли - окупували моє місто, розбили все.
Найважче було, коли в Маріуполі стріляли, люди були під завалами, трупи на дорозі лежали - страшно було. Ні світла, ні води, ні газу - нічого не було, готували на кострі на вулиці. Сусіди пішли по воду, і їх убило вибухом.
Було дуже страшно в Маріуполі, багато домів розбомбили. Ми жили по проспекту Металургів - там майже всі дома побили. І наш дім також розбили.
Дружина загинула, я її там в Маріуполі похоронив прямо під домом. Вона також ховалася в підвалі, заболіла - її сильно трусило. А лікарів не було.
Я спочатку виїхав в з Маріуполя на машині. На блокпостах перевіряли документи. Заїхали в село, там два тижні жили. А потім приїхали волонтери і забрали нас – всього 12 чоловік. Виїжджали через Василівку: там стояли четверо діб, в Бердянську ночували в церкві якійсь, потім приїхали в Запоріжжя. Там нас зустріли добре, потім ми поїхали в Дніпро. Але там також літає, тому ми поїхали в Тернопіль. Донька виїхала туди раніше з онуками, зараз живемо разом на орендованій квартирі.
Зараз нам допомагає Фонд Ріната Ахметова. Дай Бог йому здоров’я, молодець, допомагає.
Я кожен день чекаю, щоб скоріше все закінчилося. Хочу повернутися яв Маріуполь, хоча він і розбитий, але думаю, що все відбудують.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
