"Батька вбило і ми чудом з мамою виїхали з того жахіття"

Мене звуть Марина, мені 15. Моя сім'я, то моя мама і мій улюблений котик Баксік. Моє місто Маріуполь, то було перше місто, де почалась та жахлива війна.

Не було світла, інтернета. Наш будинок було зруйновано. Батька вбило і ми чудом з мамою виїхали з того жахіття.

До війни я мріяла про різні гаджети, іграшки і всяку дрібницю, яка на той час мені здавалась важливою. Зараз я хочу, щоб я нарешті жила в своєму домі, а не на зйомних квартирах. Щоб закінчилась та проклята війна. Щоб я просиналась не від звуків сирен , а від співа пташок.

Хочу, щоб моя країна нарешті звільнилась від загарбників і я повернулась в своє улюблене місце, місце Марії - міста у моря.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/