Катерина Коваленко поховала всю свою сім'ю. Залишившись одна, живе спогадами про колишнє життя і надіями на закінчення війни.

Згадую час, коли я молода була, все сама робила. І сім'я у мене була. А зараз діти померли, чоловік помер, свекруха померла, я залишилася одна. Невістка іноді ходить, провідує. А онуки роз'їхалися, не можу їх побачити. Ось це у мене болюче питання.

Під час війни у мене похорон пішли одні за одними, після них я думала, що цокнуся. Люди ховалися в підвалах, говорили, що чоловіка вбило на іншому краю селища. А я не ховалася, якось не до того було.

Я від Фонду Ріната Ахметова отримувала допомогу: пакети з цукром, борошном, соняшниковою олією. Спасибі йому за увагу.

Я мрію, щоб був мир на землі, не гинули діти. Щоб не було такого горя. Ось це найголовніше.