Історії, які ви нам довірили
Я працювала у Маріупольській лікарні у травматологічному відділенні. Коли почалась війна, я рятувала багато поранених. Дуже важко це згадувати.
На початку березня працювати я вже не змогла та постійно перебувала у підвалі свого будинку.
Мої батьки були у себе вдома. Тато потребував допомоги через ковід. Коли їхня квартира згоріла, я з ними виїхала з міста. Дорогою батьку стало погано та він помер. Я поховала його у селі біля Бердянська. Потім у мами почались тяжкі психічні стани. Її терміново треба було везти подалі від війни. Зараз ми живемо у Львівській області та сподіваємось на мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
