Під час бомбардування Маріуполя мій чоловік-лікар рятував людей. До середини березня він не залишав робочого місця, але потім наші військові сказали, що лікарня вже зайнята росіянами, і треба звідти виходити. Подальші дні ми провели у підвалі без води, їжі та газу. Було дуже важко. 

Ризикуючи життям, ми з чоловіком все ж таки виїхали з Маріуполя. Дорогою нас обстріляли снайпери.

Я отримала поранення рук та голови, втратила свідомість. Чоловік мене довіз до Бердянська, де мені зробили операції. Потім ми виїхали у Львів, де мені зробили ще декілька операцій. Лікарі зробили все, що змогли, але зараз одна рука у мене не рухається. Я отримала інвалідність третьої групи. 

Зараз я з родиною живу у Львівській області. Сподіваюсь на перемогу ЗСУ.