1 вересня 2014 року

Нещодавно почали бомбити Горлівку. Мене зібрали до школи. Я йшов перший, за руку з учителькою. Начебто десь стріляли. Хлопці казали, що далеко стріляли.

Збігло небагато часу

Хтось пішов зі школи, нас у класі залишилося мало через обстріли. Раптом захиталися вікна. Вони були старі. Нас усіх вивели в коридор. Усі панікували. Раптом почали палити кулі, мало до школи не долітали.

Почало все заспокоюватися. Нас завели в клас і посадили якнайдалі від вікон. Так ми весь час і провели.

Літо 2015

Історія 1

Ми грали з друзями в конструктор – я його виніс. Раптом почався обстріл. Я швидко зібрав конструктор і побіг до під'їзду.

Історія друга

Ми сиділи з моїм другом і нашими мамами. Раптом почався обстріл. Ми швидко побігли до друга у квартиру, його була ближче. Ми сіли в тамбур і вирішили подивитися в інтернеті. «Усім у підвали». Нам стало нудно, а обстріли стріляли й стріляли. Ми вирішили подивитися мультики. Обстріли почали припинятися і заспокоїлися до 10 години, а повністю припинилися о 4:00.

Літо 2016

Лежали на дивані, раптом почали бомбити. Почали тремтіти вікна – бомбили. Мама мені казала: «Поруч з Горлівкою бомблять». Раптом полетіли «Гради», вікна засвітилися, засмикалися – і все заспокоїлося.

Літо

Ми з мамою хотіли лягати спати, раптом пролунав постріл. Я зі страху трохи [зубну] щітку не проковтнув. Швидко побіг.

Сильно почали обстрілювати. Я швидко ліг у ліжко. Раптом усе перестало. Щось знову бахнуло. Але не як раніше, тихіше. Але я швидко зрозумів, що це голуби сіли на дах балкона.

Раптом як бабахнуло! І я швидко побіг у коридор. І весь час повторював: «Це голуби, це голуби».

Я бачив, як летіли снаряди. Нарешті, все заспокоїлося. Коли я сів на стілець, як забахкало! Я швидко побіг у туалет. Просидів хвилин 20, пішов на ліжко і заснув.

Моя історія

Я – Зінченко Богдан, проживаю в місті Горлівці. Я хлопчик мрійливий. Я живу з мамою і бабусею. Щоправда, бабуся в іншій квартирі.

У мене є друзі й хатні тварини. Друг Богдан, його звати так, як мене. Тварини – три равлики єгипетські, морська свинка й голуб, якого ми лікуємо. У нього перелом.

Я живу чудово. Ходжу на танці. Усе, більше писати не можу сьогодні, забирають зошити.