Упродовж нашого життя ми жили, не виїжджаючи з рідного міста. Вчилися, працювали, поки не прийшла війна. Війна зробила переполох у житті нашому. Ми почали ховатися від куль і вибухів, поки не сталося горе.

2015 року 18 лютого хлопчик восьми років, Даня, вийшов на балкон зняти речі свої, і було б все добре, якби не вибух. Почали бомбити – і від вибуху хвилею знесло Данила з п'ятого поверху п'ятиповерхової будівлі.

Дитина лежала неживою… Але Господь дав їй життя заново. Я молилася за свою дитину, просила Бога не відбирати її в мене. Молилися всі церкви, які й не знали Данила.

Сталося диво. Дитина повернулася до життя.

Зараз він, слава Богу, ходить, але рік тому хлопчик пересувався на інвалідному візку, не розмовляв. З Божими та своїми силами я підняла сина на ноги.

Я стукала в усі двері, щоб мені допомогли з лікуванням. Сталося диво! Мені відповіли. Рінат Ахметов відгукнувся. Нам дали путівку до санаторію, де я змогла підлікувати Данила. Результати перед вами.

Данило почав гратися, сміятися. Лікарі зробили свою роботу.

Але потрібне було повторне лікування – і Рінат Ахметов відгукнувся на друге прохання.

Мені дали з Данилом удруге путівку до санаторію, і ми з радістю поїхали до Слов'янська. Він там познайомився з дівчиною-інвалідом. Допомагав викликати ліфт, щоб спуститися на вулицю, дарував їй квіти, спілкувався, розповідав їй свою історію. Дарував усім квіти, а йому за це давали цукерки та печиво.

Моя дитина просто ожила!

Йому дуже сподобалося відпочивати в санаторії «Слов'янський» міста Слов'янська, не хотілося навіть їхати. Саме тут його лікування стало ефективнішим, а результати помітними.