Юлія зустріла початок повномасштабної війни 24 лютого 2022 року з відчуттям, яке вона вже добре знала. Вибухи, які прокотилися по всій країні, були схожі на ті страшні моменти, які вона пережила в 2014 році. У 2015-му її син Артем загинув, боронячи кордони України на сході, і цей біль назавжди залишився в її серці.

З початком повномасштабного вторгнення росіян Юлія ще більше заглибилася у волонтерську діяльність. Вона допомагала збирати речі, медикаменти, одяг для військових і переселенців, розуміючи, що зараз кожен має зробити свій внесок у спільну перемогу. Але її справжнім досягненням стало створення табору "Незламні". Це місце, де діти загиблих героїв України, діти полонених військових можуть відпочити, знайти підтримку і просто відчути турботу.