Черевко Вікторія, 11 клас, Одеський юридичний ліцей Одеської міської ради 

Вчитель, що надихнув на написання есе - Косарева Анастасія Василівна 

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна - це те, що декілька років назад здавалось нам чимось далеким, але вже більше 1000 днів наша країна живе у цих реаліях. Війна - це не просто конфлікт між країнами, це також битви за мирне життя людей, які хочуть бути щасливими, боротьба за право бути вільним народом. Перші дні для всіх українців були сповнені шоку та не розумінням, що роботи далі. Здавалось, що це просто страшний сон, який скоро закінчиться. Але, коли я почула перші обстріли, все що я хотіла, щоб мої близькі люди були в безпеці. З тих пір я навчилась цінувати те, що в мене є, тому що ти не знаєш, що буде завтра. 

Мій шлях до усвідомлення, що відбувається в країні, був непростим. Я пам'ятаю ті дні, коли по новинам передавали такі жахіття, що тобі здавалось, нічого вже не можно зробити.

Але потім приходило усвідомлення: навіть маленький твій вчинок має значення. Поступово стало зрозуміло: життя не зупиняється, навіть під звуками вибухів. Я зрозуміла, що зараз найголовнішим є матеріальна підтримка наших героїв, які захищають мене і всіх нас від ворога. А ще, я побачила, як люди, які втратили все, продовжують допомагати, незважаючи ні на що. Адже кожна гривня зараз - це не просто дрон або інша зброя, це ціна людських життів і наша найскоріша перемога.

За цей час я навчилась жити "тут і зараз", цінувати кожну мить. Кожен ранок - це новий шанс, новий крок вперед, до перемоги. 

На превеликий жаль, війна не може бути без втрат. Я особисто знала людей, які віддали життя за нашу країну. Ці втрати дуже болючі, вони залишають незагойні рани на все життя. Але ми, українці, повинні завжди пам'ятати наших героїв, повинні цінувати те, що вони зробили для всіх нас, для майбутнього нашої незалежної держави.

Мій шлях за 1000 днів війни - це кожен день вірити в наших бійців, в нашу перемогу. Так, цей шлях важкий, але кожен день боротьби наближає нас до здійснення нашої спільної мрії - миру. І хоча попереду, можливо, не один важкий день, я вірю, що настане час, коли ми зможемо сказати: "Все позаду. Ми перемогли". І цей день буде найщасливішим в історії України.