Я переселенка з Костянтинівки. Не очікувала, що у моєму місті почнеться війна. У перші дні війни почалась паніка. Люди масового купляли продукти та ліки. Я жила в центрі міста. Бачила черги за бензином, якого не вистачало. Мені вдалося заправити машину та зняти кошти. Я з друзями обладнала підвал. Туди не бігала, тому що після початку обстрілів я виїхала. 

Зараз я живу в Полтаві. Мені досі сниться війна. Я чекаю миру.

Дуже скучила за рідним містом. Сподіваюсь, ще повернусь додому.