24 лютого я ще пішла на роботу. Спочатку не розуміла, чому так багато людей заправляють автівки. Я не вірила до останнього в те, що почалася війна. Але потім нас почали бомбити.

У нашому будинку вилетіли вікна. Знесло ворота. Одного разу щось прилетіло до сусідів. Світла та води не було.

Ми виїхали до Запоріжжя 15 березня. Їхали на своїй машині. Зараз живемо у лікарні, орендувати житло немає змоги.

У майбутньому планую повернутись додому, жодна інша країна нам не потрібна.