Наконечна Соломія, 9 клас, Комунальний заклад  "Вінницька гімназія № 24"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Пилипак Тарас Анатолійович

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна… Це слово, яке я чула ще з дитинства, але ніколи не розуміла до кінця, що воно означає. Для мене, війна, завжди була чимось далеким, десь у підручниках історії або у новинах. Проте, за останні 965 днів вона стала частиною мого життя. Це змінило мене, мою родину, і нашу країну в цілому. Пригадую, що я не розуміла, що відбувається, це здавалося кошмаром.

Але дні йшли, і я почала звикати до нової реальності. Тривога, новини, розмови про війну, допомога тим, хто в біді – це стало нашим сьогоденням.

Ці 965 днів навчили мене багатьом речам. Коли в країні війна, ти починаєш усвідомлювати, важливість простих речей. Цінувати те, що маєш, кожну спокійну ніч, кожен день, коли мої близькі поруч. За це безмежна вдячність і уклін нашим захисникам. Я бачу, як люди втрачають свої домівки, як дехто залишився без нічого, але попри все, вони не втрачають надії. Це навчило мене бути сильнішою і не здаватися. 965 днів війни – це період, який кожен пройшов по-своєму. Для мене це шлях зростання, усвідомлення та віри в краще майбутнє.

Як Президент гімназії, разом з учнями проводимо різні заходи, благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ або на допомогу постраждалим від війни. Це сприяє згуртованості серед учнів, розвиває організаційні навички.

Я розумію, що війна колись закінчиться, закінчиться нашою перемогою, а досвід, який я отримала, залишиться зі мною назавжди, і я зможу застосувати свої знання, навички та вміння тоді, коли це буде необхідно для відбудови країни… Я вірю, що наша країна стане прикладом сили, єдності та витримки для всього світу! Разом до Перемоги!