У мене два дорослих сина-інваліда дитинства із психологічними захворюваннями. Молодшому Євгену 31 рік, він майже нічого не бачить. Я не можу відійти від нього ні на крок, повинна весь час перебувати вдома, допомагати, доглядати за ним.
Старший Станіслав раніше працював у магазині. Через бойові дії роботу втратив. Я сама не отримую ні пенсії, ні соціальних виплат. Наша сім’я виживає тільки завдяки гуманітарній допомозі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.