У перший день війни був просто жах. Зі мною була моя донька, яка приїхала в гості. Коли почалися обстріли, відключили газ, тому залишатися вдома було незручно. Я з сім'єю виїхала до Черкас. Труднощів у дорозі не було. Наплив машин був на початку війни, у квітні вже все було краще.
Я працювала в державному університеті, зараз залишилася без роботи. Чоловік продовжує працювати в Костянтинівці. Орендувати житло дуже дорого, а додому повернутися я не можу, бо місто продовжують обстрілювати. Я б хотіла, щоб війна закінчилася. Хочу повернутися додому. Сподіваюся, що місто відбудують, бо зараз майже всі школи зруйновані.

%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png)





.png)



