У мене був свій будинок у Токмаку. Я жила спокійним життям. Коли почалася війна, я побачила танки на моїй вулиці. Їх було дуже багато. 

Тиждень не було води. Я набирала дощову, аби зробити справи по господарству. 

Я не могла бачити окупантів. Це був жах. Вони ходили по домах та грабували людей. 

Я з чоловіком виїжджала зі знайомими. Дорогою був обстріл однієї з автомобільних колон. Те, що ми вижили, це диво. 

Зараз я живу в Запоріжжі. Сподіваюсь у майбутньому.