Від першого дня у моєму селі дуже сильно стріляли. Лінія фронту була дуже близько. Мені довелося вивозити з Харкова доньку, яка перебувала на Північній Салтівці. Разом ми знаходились вдома, поки ситуація дозволяла. Краматорський район опинився у пеклі війни, вона нас не оминула.

Я не хотіла жити в окупації, тому вирішила залишити село. Куди їхали, я не знала.

Коли ми опинились в Полтавській області, я хвилювалась за домівку. Залишила все, що було, в Донецькій області. Зараз сподіваюсь, що повернусь додому, що будинок вціліє.