Я жила в Світлодарську, працювала педагогом з особливими дітками. Обстріли міста з першого дня війни змінили моє життя. До окупації я залишалась у місті. Було дуже страшно, я не могла повірити в цей жах. Моя донька перебувала у Харкові під обстрілами. Я дуже за неї хвилювалась. 

Я виїхала з родиною до окупації Світлодарська. Найняла чоловіка, заплатила гроші.

Дорогою нас обстріляли, ми лежали під машиною. 

Зараз живемо у Нікополі. Грошей не вистачає навіть на їжу, адже я втратила роботу. Я дуже хочу додому, більше я ні про що не мрію.