Я багатодітна матір. У мене шестеро дітей. Виживати під обстрілами було дуже складно. Костянтинівка стала прифронтовим містом. Серед місцевих є загиблі та поранені. Багато будівель зруйновані через обстріли, боляче дивитись на залишки від шкіл, дитячих садків. Я не хотіла, аби мої діти бачили та чули жахи війни, тому в квітні ми виїхали до Полтави.

Моя мама також була з нами, але згодом померла. Вона дуже хотіла, щоб її поховали в Костянтинівці. Я її кремувала і планую відвезти додому та поховати поряд із батьком.

Мій чоловік захищає країну. Нещодавно він отримав поранення, тому він зараз із нами.

Я дуже хочу, аби закінчилась війна та ми всі жили у мирі.