Третього березня у нас почалися перші обстріли. Спочатку ми терпіли якось, потім сіли на евакуаційний автобус і виїхали у Запоріжжя.

Зараз тяжко дивитись новини, бо кожен день по Гуляйполю б’ють, руйнують там все.

Продукти у нас у Гуляйполі були свої. Вода була в колодязі. Пригадую, під час першого обстрілу газ виходив із перебитих труб.

Не сподобалося, що місцеві кажуть про переселенців: «Понаїхали». Але то стосується людей старшого віку, молоді люди ставляться добре.

Я не хочу виїжджати звідси нікуди, хоч мене випустили б – я батько-одинак.

Війна скінчиться нашою перемогою, приблизно, думаю, до кінця літа.