Фесенко Кирило, 10 клас, Комунальний заклад «Ліцей № 4 «Обрій»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Капелюшна Божена Павлівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

"Ніяка в світі сила нас не зламає, бо нас коріння наше в землі тримає", - Г. Дудка

Я спостерігав, як зі шкільного чату один за одним видалялися мої однокласники. Спочатку повідомлення: "Я лечу до Польщі", "Батьки відправляють мене до Німеччини". Потім - нові аватарки на тлі європейських вулиць.

А я залишався в нашому місті, де поряд з будинком прилетіло так, що повибивало всі вікна.

Подія. Чому ти не їдеш? Питання, яке дратувало найбільше. Навіть моя однокласниця, яка виїхала до Чехії, писала: "Тут безпечно. Приїжджай!” Але я не міг. Не тому, що лякала невідомість чи інша мова. А тому, що не уявляв себе "там", адже батьки, сестра, друзі "тут". Одного вечора я майже зважився. Спакував рюкзака, взяв контакти однокласниці з Чехії. Аж раптом… Мама розмовляла по Скайпу з дідусем та бабусею, що мешкали у маленькому містечку на Донеччині. Ракети прилітали щоразу ближче до їхнього будинку. Вони не жалілися, не плакали, але їхні очі говорили за них, мов та дзвінка тиша після вибуху.

"Їдьте до нас", - тихо сказала мама. Вони приїхали. Рано-вранці. І перші слова, якими зустріла їх мама, були: "Нарешті всі разом. Все буде добре”.

Рослина без ґрунту. Мій друг, який переїхав до Німеччини, нещодавно надіслав фото їхньої шкільної футбольної команди. Всі посміхаються. Він написав: “Я вже майже звик тут, а ви там як?”. Я відписав йому: "та нормально". А що я мав відповісти? Він, неначе насінина квітки, яку пересадили в зручний горщик, але грунт не підходить, коріння вона не має, тому й листя не росте без рідного сонця.

Чому я залишаюся тут? Мої однокласники, напевно, повернуться. Вони привезуть із собою інший досвід, інші традиції та звичаї життя. А я збережу та примножу наші, українські.

Я не хочу бути тим, хто спостерігатиме за відбудовою України з-за кордону. Я волію бути разом зі своєю родиною.

Цей досвід допомоги, "тут і зараз" і є тим життєдайним грунтом, у якому "коріння нас наше міцно тримає", тому й "ніяка в світі сила нас не зламає".