У мене звичайна родина, чоловік і двоє дітей. Старшому хлопчикові три роки, а доньці ще місяця немає.

Я хочу висловити подяку Рінату Леонідовичу Ахметову не тільки від себе, але і від жителів усього села. Ми ніколи не могли подумати, що нам може знадобитися допомога у вигляді продовольчих наборів.

До воєнних дій наше село не було таким маленьким. У молодих була робота, а в літніх людей – пенсія і паї з земельних ділянок. Але під час конфлікту всі втратили роботу, пенсіонери – свої паї, і нам елементарно стало нема за що жити.

Через конфлікт багато сімей розпалися, мої сестри були змушені виїхати з Донецька в Київську область. Я не бачила сестер і племінників уже три роки.

Зараз у нашому селі не так багато жителів. Переважно люди середнього та пенсійного віку. І також є сім'ї з дітьми, як моя.