Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Олександр Бондар

"Я маю навчитися жити з цим болем далі"

переглядів: 165

32-річний Олександр Бондар загинув у Бучі – орієнтовно 8 березня 2022 року його розстріляли російські військові. Тіло загиблого знайшли на вулиці Вокзальній.

Я маю навчитися жити з цим болем далі

Олександр з дитинства захоплювався фізикою і хімією, любив складати конструктор. Закінчив Київський індустріальний технікум та університет розвитку людини «Україна». Працював електриком та електромеханіком на СТО в Києві. Мав золоті руки, міг відремонтувати автомобіль з поломкою будь-якої складності. Колеги цінували та поважали його. Олександр був товариським, веселим, мав багато друзів. Обожнював швидкість, мотоцикли та автомобілі. Регулярно займався зі штангою у тренажерному залі.

«Мій син – дуже гарний, мав зріст 1,90, чорнявий. Хоч бери і пиши з нього картину. Був дуже схожим на свого діда. Я йому казала: «синочок, я тебе так люблю», а він відповідав: «я тебе теж дуже сильно», – пригадує матір Олександра, Галина.

Сашко був учасником територіальної оборони в Бучі. Робив вилазки під час окупації міста та передавав ЗСУ інформацію про переміщення російських військових. 7 березня вночі повернувся із однієї з них. Поспав, переодягнувся і сказав матері, що повинен вчергове розвідати ситуацію та передати дані ЗСУ. 8 березня він перестав виходити на зв'язок.

«Чудовий син, який був патріотом. Мені, наче вирвали душу і серце. Скільки він міг би ще принести користі державі, армії – як він туди рвався! В перший ж день вторгнення пішов у військкомат, однак зброї для нього не знайшлося, сказали чекати. А що тут було чекати… Стільки людей загубили», – сказала Галина.

З 8 березня і після звільнення міста 1 квітня мама шукала Олександра. Галина Бондар збилася з ніг: ходила від моргу до моргу, кілька разів їздила на впізнання інших загиблих.

У 10-тих числах квітня донька Галини, яка перебувала в Німеччині, побачила в інтернеті фото аргентинських репортерів. На ньому впізнала брата. Сестра зв’язалася з журналістом, який повідомив їй, де зробив фото. Інформацію передали слідчим, які і знайшли тіло загиблого на вулиці Вокзальній, 17а.

У свідоцтві про причину смерті Сашка зазначено – осколкове поранення голови. 15 квітня Олександра похоронили.

«Втрата сина найгірше, що могло статися. Я маю навчитися жити з цим болем далі», – каже матір загиблого.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Буча 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення перший день війни Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій