«Я щодня ходжу і плачу»

«Живеш, як у пеклі», – нарікає на своє життя на лінії розмежування пенсіонерка Валентина Кавиршина. Наразі вона змушена проживати у чужому будинку, який буквально тріщить по швах. У 2015 році на город поряд із будинком потрапив снаряд. Осколками повибивало вікна і пошкодило дах. І досі у літніх людей немає можливості відремонтувати дах. Вони затягли його плівкою, так і живуть. Бойові дії у селищі не припиняються ні на день. Люди втомилися від пострілів та звуків важкої техніки. Мріють лише про одне – щоб настав мир.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/