Мені 32 роки, дитині 10 років. 24 лютого я на ковід хворіла, про війну дізналася з чату дитячого садочка.

Я почала відразу запасатися, а у батьків був дефіцит продуктів. Вони були в окупації, і дитина там була з ними. Я потім їздила її забирала з окупації.

Коли я їхала в окуповане село, шокували розбиті домівки, машини погорілі на трасі. Розбита траса. Назад виїжджали - три дні стояли.

Війна відділила нас: батьки там, ми - тут. Хочеться майбутнього без війни.