В окупації я прожив дев’ять місяців. Мій будинок зруйнований. Під час обстрілу я отримав осколкове поранення і контузію. Ракети літали над головою постійно. З росіянами я намагався не спілкуватись. В селі було багато загиблих людей. Я їх ховав в городах.

Серед жертв росіян були й діти. 

З села я виїхав автобусом від громади. Не знав, куди їду. У Херсонській області коївся справжній жах. Я боявся загинути. Після виїзду мене приймали безкоштовно люди. Я дуже вдячний всім, хто протягнув руку допомоги. Зараз живу в Одеській області. Старший син залишився в окупації. Донька з онуками зараз в Німеччині. Дуже хочу всіх обійняти після перемоги.