Марина Мандровська

"Я хочу, щоб наші діти почали вірити в казку, в те, що добро переможе зло"

Два десятки українських міст, де діють центри з підтримки переселенців «ЯМаріуполь», проводять зустрічі з обговорення майбутнього міста після деокупації. На них запрошують тих, хто був вимушений залишити «місто Марії» через війну. Діалогові зустрічі відбуваються у форматі «за кухонним столом» і називаються «Я – Маріуполь: маю намір відродитись». Такі заходи провели вже в Києві та Запоріжжі. Радіо Свобода завітало на ще одну таку зустріч у Дніпрі, де нині мешкає найбільше внутрішніх переселенців в Україні.

Що пропонують учасники, де на це візьмуть гроші та чи врахують думку маріупольців під час підготовки проєктів з відродження міста?

Поговорити про своє бачення рідного міста після деокупації в Дніпрі зібралися десятки людей. Учасники ділилися як своїми роздумами про майбутнє відродження Маріуполя загалом, так і конкретними проєктами.

Я хочу, щоб наші діти почали вірити в казку, в те, що добро переможе зло

Марина Мандровська поділилася власними ідеями з відбудови й відродження рідного міста

Марина Мандровська прийшла з кількома ідеями і їхньою візуалізацією. Це – її бачення знакових для маріупольців місць. За її словами, звільнений Маріуполь має асоціюватися передусім з Україною.

«Ми будемо брати міжнародний досвід – брати й перекладати», – Марина Мандровська.

«Перша думка – ми повертаємося в українське місто, в місто, яке має козацьке минуле. Друга – ми повертаємося в сучасне місто. Яке? Те, яке має пам’ять, досвід, розуміє, що найвища цінність – це життя людини. Головне, щоб саме українські символи були основою відновлення Маріуполя. Так, ми будемо брати міжнародний досвід – брати й перекладати. Як у Дубаї, наприклад. Але якщо ми будемо відновлювати наші будинки, арки, бульвари, то все це своїм виглядом має говорити, що ми – Україна», – переконана вона.

Проєкти Марини Мандровської

Марина розробила кілька проєктів щодо визначних місць, серед них – драмтеатр, пам’ятник Шевченку, місця, пов’язані з обороною Маріуполя.

«Наприклад, драмтеатр. В жодному разі ми не повинні його відновлювати як театр, адже це місце, де загинуло багато людей. Маріупольці також знають, що до побудови драмтеатру там була церква Марії Магдалини, а поряд – кладовище. Тобто драмтеатр стояв на кістках… Тому я хочу надати цьому місцю сенсу місця пам'яті і відродження. Моя пропозиція – фонтан-меморіал «Крапля». Нагорі – оглядовий майданчик. І з висоти у велику чашу в формі краплі падає вода. Це наші сльози, наші думки. По бортиках чаші – кожне ім’я тих, хто тут загинув. По боках я пропоную скульптури, які світяться. Посередині – каплиця Марії Магдалини, це те, що було знищене», – говорить маріупольчанка.

Замість знищеного драмтеатру, каже вона, треба буде побудувати новий в іншому місці і наповнити його новими сенсами.

«Символ відродження – це поле колосків. Пропоную – театр «Колос». У Приморському районі у нас є вільні місця, де його можна розташувати. Зовні він може нагадувати вінок. Вгорі – скляний купол. А на додаток для цього я пропоную літній майданчик у формі амфітеатру, бо у нас є грецьке коріння».

Таким Марина Мандровська бачить новий драмтеатр у Маріуполі

На в’їздах до міста жінка пропонує встановити сталеві символи підрозділів ЗСУ, які боронили Маріуполь у лютому-березні 2022-го, а біля заводу «Азовсталь» – меморіал.

«Пропоную зробити монумент – сталеву «Стіну нескореності». Будуть вирізьблені силуети наших вояків. Їх можна пофарбувати люмінесцентною фарбою. Щоб світилися вночі. Думка така: їх немає – але ми пам’ятаємо», – каже Марина.

А для дітей жінка хоче ініціювати побудову сучасного парку атракціонів «Україна – Всесвіт».

«Маріуполь – єдине місто, в якому величезна кількість дітей стали сиротами. Я хочу, щоб наші діти почали вірити в казку, в те, що добро переможе зло, вони повинні пам’ятати не зруйноване місто і не дні, проведені в підвалах. Пропоную парк мініатюр, який буде, як навколосвітня подорож, знайомити дітей з культурою країн, які нам допомагають. Там буде павільйон з новітніми технологіями – 7D-зображеннями, парком Юрського періоду з динозаврами, ботанічним садом... Це має формувати нову націю», – каже вона.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/