В окупованому Маріуполі Ірина виживала разом із сином та мамою. Коли залишатися в квартирі стало дуже небезпечно, мати спускатися до підвалу або йти до будь-якого іншого укриття відмовилася.
Із 10 до 16 березня 2022 року вийти з підвалу свого сховища Ірина із сином не могли, адже тривали інтенсивні бої. Квартири мати вони дісталися тільки 17 березня.
«Наш будинок горів. Я дуже боялася дізнатися, що з мамою. На подвір'ї була величезна яма від авіаудару. Вікна, двері вибиті. Мати лежала у квартирі на підлозі, обличчям униз. Нам допомогли її винести. У ковдрі. Ввечері було 5 трупів. А вранці їх вже не було. Пішла шукати. Побачила, що їх перенесли до торця будинку. Мені дозволили туди підійти, аби впізнати труп мами», – розповіла жителька Маріуполя Ірина.
Але тіло рідним не віддали. Окупанти поховали загиблу тільки за 10 днів. А перепоховали в травні. В братській могилі. Але під яким номером – невідомо.
