Рідне місто Лесі - Черкаси, але вже десять років вона живе в Італії, не втрачаючи зв’язку з Україною. Напередодні повномасштабного вторгнення Леся відчувала, що війна неминуча, та все ж новина про її початок приголомшила. Спільне горе згуртувало українців за кордоном: Леся допомагала біженцям, збирала гуманітарну допомогу, створювала спільноту, аби разом пережити цей час. Із 2023 року вона регулярно приїздить додому - каже, що не боїться обстрілів, бо не має травми війни, а Черкаси для неї - відносно безпечне місце. Леся мріє, щоб війна скінчилася, і вірить: повернеться назавжди, щоб бути частиною відновлення України, яка має попереду найкраще майбутнє.