24 лютого мене розбудила мама і повідомила про початок війни. Я почула вибухи на вулиці.

Ми поїхали в село, аби не залишатись у багатоповерховому будинку в Харкові. Дорогою я бачила людей у паніці, величезні черги в магазинах. Важко було усвідомити, що все це відбувається в реальності.

Психологічно я переживаю війну дуже важко, адже ситуація постійно змінюється. Мій тато захищає країну і зараз перебуває на Луганщині. Я за нього дуже хвилююсь і чекаю на його повернення після перемоги.