Привіт. Мене звати Рінат, мені уже 6 років. Я народився в місті Донецьк. Я дуже полюбляв кормити голубів на площі Леніна та ще в Донецьку було дуже гарно біля готелю "Вікторія", де багато кольорових рибок. Хоч я був дуже маленький, але полюбляв за ними спостерігати. Також ми з мамою кормили качок біля величезного стадіону Шахтар...як там було гарно. Майже кожен день я грав на бульварі Пушкіна, там стільки всього гарного. Потім я переїхав до міста Селидове, Донецької області, воно звичайно набагато менше і там немає багато чого, але мені воно також сподобалося. Я там вперше пішов до садочка, спробував карате та багато іншого... Мама докладала всіх зусиль, щоб я не знав про війну, навіть звуки вибухів я сприймав як звуки звичайного грому, але знав, якщо буде дуже голосно, то це можливо феєрверки запустили неправильно і потрібно швидко лягти на підлогу або землю та перечекати.

Зараз я в Німеччині, в мене з'явилися нові друзі. Життя змінилося вкрай, я довго не розумів, чому ми не можемо повернутися додому... тепер мама каже, що там поки що небезпечно. Сумую за бабусею та за домівкою і дуже за Акірою - це собачка хаскі сусідки моєї. Я її дуже люблю. Я вдячний бабусі і мамі, що вони змогли мені організувати і передати деякі улюблені мої іграшки з дому. Я мрію свою собачку, але мені потрібно ще підрости трішки. Ще я мрію про іграшку на пульту - акулу, яка могла б плавали в воді та ниряти.