У мене троє дітей, також зі мною живе хворий батько. Під час окупації я нікуди виїхати не могла. Було дуже страшно, бо на мене росіяни наставляли автомати.
У місцевому будинку людей похилого віку старенькі залишились без догляду, я їм допомагала. Вісім місяців ми всі жили без світла, води та зв’язку. У нас забрали телефони.
У нашому місті загинуло багато дітей та пенсіонерів. Будинки стоять пограбовані та зруйновані.
Коли прийшли ЗСУ, я дуже зраділа. Хочеться миру та спокою.
