Беленко Софія, учениця 9 класу Академічного ліцею «Європейський» Лубенської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе - Овдієнко Оксана Миколаївна
Чому бути українкою — моя суперсила?
На мою думку, суперсила українців - це єдність родини, народу, віра в майбутнє та любов до рідної землі. Зранку я прокидаюся від променя, який лагідно лоскоче мої вії. Поволі, сонна, підіймаючись із ліжка, відчиняю вікно, а там… Синє небо, сонце, чисте повітря. Я вдихаю життя на повні груди… Це все моє, наше, рідне.
Згадую дитинство: батьки водили мене до лугу, лісу, гаю та розкішних вибалків. Мама й тато привчали бачити красу в усьому: у траві, у деревах, у пташках. Батьки говорили: « Доню, усе це - Україна, твій світ, твоя сила, твоя Україна».
З роками, починаю більше відчувати цю силу єднання зі світом: землею, родиною, нацією. Також розумію, що суперсила кожного українця ще й у тому маленькому клаптику землі, де захована його пуповина. Тому пройдуть роки, але я завжди буду повертатися у своє посульське місто, під крила падолисту, на знайомі з дитинства вулиці, де Верхній Вал і Замкова гора…
«Як добре, що нам є куди вертати наприкінці, коли гряде пора», - доречно сказав у своїй поемі «Мельхіседек» лубенський поет Сергій Сурмач.
Україна - це наше все: ті милі серцю лубенські заміські краєвиди, де з родиною милувалися природою; та вишиванка, над якою бабуся щовечора трудилася; літні вечори з дідусем-сусідом, коли він нам, дітворі, розповідав про силу нашого народу, про свою молодість та пригоди. Усе це закарбувалося в душі як єдине ціле: рідна батьківщина, родина.
Це і є сила - сила духу, сила народу. Українці та їхня волелюбність і є наша суперсила, якою можемо пишатися тільки ми. Коли всі, як один, - завжди разом!
Я думаю, що суперсила - це довіра, повага, дружність, єдність, природа та родина. А ще - віра в ЗСУ, у тих бійців, які зараз охороняють мирний сон українців, щасливе завтра.
І не тільки віра, а й допомога нашим мужнім, сміливим, безстрашним воїнам. Тому й моя родина долучається до волонтерства заради Перемоги.
Отже, я - дочка працьовитого й волелюбного народу. Я - українка, і в цьому моя суперсила.