Я жила на дев’ятому поверсі. У перший день війни зрозуміла, що жити так високо дуже небезпечно. Я боялась за життя своїх маленьких дітей, не знала, куди бігти і що робили. У Покровську була справжня паніка: люди спустошували магазини, знімали гроші в банкоматах. Потім почалися обстріли і я зрозуміла, що треба виїжджати. Зараз вдома залишаються мої батьки, а я з дітьми живу в Кропивницькому. Дуже хочу аби мої рідні також виїхали, бо ситуація у місті погіршується. Сподіваюсь, що у майбутньому ми зустрінемось під мирним небом.