У перший день війни я побачила, як їдуть російські солдати. Йшли колони танків. Окупували водоканал, тож води не стало. Я була шокована. Всі крамниці закрились, транспорт не ходив. Я боялась виходити на вулицю. Постійно відчувала себе у небезпеці. Іноді доводилось виходити, аби знайти продукти. Бували дні, коли підприємці відчиняли магазини. 

Я виїхала з Нової Каховки через рік після окупації перевізником, знайти якого мені допомогли діти. У мене старенька мама, це було дуже складно.

Зараз живемо у Чорноморську. Знаю, що людям у Новій Каховці дуже страшно жити. 

Я мрію про мир. Хочу, аби Україна відновилась, були засіяні наші поля, а люди задоволені життям.