Привіт. Мене звуть Анастасія, мені 13 років. Я з міста Сєвєродонецьк, моє місто гарне, рідне, в ньому були найщасливіші моменти життя, найулюбленіше місто, я дуже хочу повернутися до нього. Зараз я перебуваю в місті Павлоград (Дніпропетровська область). Мені воно не подобається, люди тут не вдячні, місто не цікаве зовсім. З'явилася подружка в мене.

Коли почалася війна, після місяця бойових дій, ми з родиною виїхали. Моя родина мала все, а залишилася без нічого. Більше всього я сумую за бабусею та прабабусею, а потім, звісно, за друзями. Своїм батькам дякую за те, що ми виїхали з відтіля завчасно і мої батьки залишилися живими, я ціную найбільш те, що мої батьки подумали про мене. Я мрію про новий телефон. Я більше всього хочу додому.