До війни я мешкала в Миколаєві, там і залишилась. Була вагітна, дуже перелякалась, коли почула вибухи. Були проблеми з постачанням води, світло то було, то ні, малу новонароджену дитину носили у підвал.
Шокувало те, що я багато разів була за крок від загибелі, вагітна. Не було необхідних ліків та води немає нормальної й досі. У батька стався третій інфаркт, у мами на фоні стресу похитнулось здоров'я.
Я сама тепер боюсь гучних звуків, дитина плаче від сирени.
Зворушило, коли наша громада зібралась на допомогу місцевим, навіть я, вагітна вже погано ходила, але допомагала складати речі та сортувати ліки.
Наразі я у декреті, працювала в аптеці. Зараз працює тільки чоловік на всіх.
Недалеко від нас впала частина ракети, а наш дах від вибухової хвилі пошкодило. Він на підпорах…
