Коли почалася війна, я бачила, як почали бомбити місто. Потім Балаклію захопили, там постійно були вибухи, а це всього за десять кілометрів від мене. 

Найважче було жити під обстрілами. Було дуже страшно. Також було важко наважитися виїхати з дому, але я розуміла, що потрібно їхати, бо була вагітна.

Я не витримала і влітку поїхала жити в Полтаву. Тут мене дуже зворушило ставлення людей. Вони допомагали, підтримували, і це було дуже важливо.

Найбільше шокує те, що гине багато мирних людей. Війна сильно вплинула на моральний стан моєї родини. 

Моєму чоловікові було дуже важко, він навіть був під танками і довго приходив до тями після всього пережитого.

Я вірю, що війна скоро закінчиться і що Україна переможе, тому що кожна людина робить усе можливе для цього.