Раїса Олексіївна поховала чоловіка і батьків ще до воєнних подій, і коли почалися обстріли, у квартирі залишилася сама. Незважаючи на бомбардування, не могла повірити, що це війна, і спокійно займалася звичною справою на дачі.
Коли померла старенька сусідка, священик відспівував небіжчицю під обстрілами. Незнайомі між собою люди обнялися і притулилися в коридорчику, злякано чекали, коли все закінчиться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.