В Маріуполі у Інни був власний будинок і велика родина. Коли війна вдруге прийшла в її місто, всі були переконані – це ненадовго, тому згуртувалися, щоб підтримати один одного та пересидіти найстрашніше. І хоча запаси їжі та води не давали впасти в остаточний відчай, за вікнами палав охоплений вогнем Маріуполь, а снаряди розривалися все ближче і ближче.

Родина ризикнула виїхати попри відсутність зелених коридорів, які росія відмовлялася надати. Цей смертельний ризик врятував їм життя, адже на наступний день в їхній будинок влучив снаряд.

Зараз Інні часто сниться її зруйнований дім, але своє життя вона вже пов’язує з Києвом. Війна навчила приймати реальність такою, як вона є - це допомогло вижити колись, це допомагає продовжувати жити далі.