У перший день війни я була вдома. Чула вибухи недалеко від дому і не знала, що робити. Мені стало страшно, тож я виїхала до Львова. У потязі було багато людей, це було щось страшне. Багато людей сиділи в коридорах. Моя мама залишалась вдома. Коли стало тихіше, я повернулась.

Були перебої зі світлом та газом. Потім почало прилітали зовсім поряд.

Вибухи лунали вранці. Я постійно бачила чорний дим. Люди почали виїжджати з міста. З собою забирали речі, меблі. Ми з мамою виїхали на Рівненщину. Згодом мама померла. Зараз я живу одна. Чекаю тільки миру.