С початку війни Анатолій виїхав із хворою матусею до Запоріжжя, а його жінка з дітьми – за кордон.
Зараз я у Запоріжжі, а сам з Гуляйполя. Ми там залишалися ще місяць після того, як розпочалася війна, а потім виїхали з матір’ю, коли була евакуація організована. Родина моя зараз за кордоном.
Війна застала мене на роботі. Потім почалися сильні обстріли, ми знаходили навіть уламки в своєму дворі.
Найскладніше те, що зараз я втратив роботу і вимушений жити в Запоріжжі, а не вдома. Той факт, що Росія напала на Україну, мене шокував, я ніколи не міг подумати, навіть уявити таке. Зараз у моєму домі у Гуляйполі немає світла й води. В мене там сусід залишився. Він не може виїхати, а як є зв'язок, ми говоримо.
Роботу поки я не в змозі знайти, тому що мама в тяжкому стані, й я постійно з нею. Свого майбутнього я ніякого не бачу, і вважаю, що війна затягнеться на роки.
.png "Імена")
