Все життя я прожила в Мар’їнці. До 2014 року працювала в Донецьку. Потім там почалась війна. У липні 2014 року стався масований обстріл. Мій батько загинув. У 2015 році загинув батько чоловіка.

Вся Мар’їнка палала. 

У 2022 році я була шокована. Не очікувала, що таке почнеться. Думала, що вже не почую вибухи, але ж ні. У лютому 2022 року виїхала до Курахового, через тиждень повернулись. Не стало світла та води. Я постійно сиділа у бомбосховищі. 

З Мар’їнки я виїжджала сама. Втратила все, що у мене було. Зараз живу в Мукачевому. Тут живуть мої рідні. Думала, повернусь додому, але мої надії не справдились. Зараз мені повертатись нікуди. Єдине, чого я чекаю, це мир.