Війна принесла горе, біль, поранення доньки, психологічну травму. На наших очах чоловік провисів на паркані дві години, його питали та хотіли розстріляти всі дві години, а ми з донькою стояли поруч… Всього горя словами не переказати...  

Шокувало поранення доньки та мить, коли чоловіка ще трохи і застрелили б. Та коли вночі після арт-обстрілу прибіг сусід та покликав на допомогу, бо їх будинок був повністю зруйнований. Вдалося врятувати матір. На жаль, бабуся, батько, сусідка та менший брат загинули. Коли розгрібали і цю дитину, яка вдень ще якось трималась, вночі вже її чоловіки збирали по частинах.      

Нас було 12 людей, з яких 5 дітей і в нас закінчилася їжа та медикаменти. Діти були з нами під час активних бойових дій.