Теличко Вікторія

9 клас, Дирдинський заклад загальної середньої освіти І - ІІ ступенів Городищенської міської ради Черкаської області

Вчителька, що надихнула на написання – Підпалько Валентина Олександрівна

Моя Україна майбутнього

У моїй Україні війна. Війна – це завжди страшно, тяжко, тривожно. І мені, як і кожному українцю, хочеться жити під мирним небом. Але з кожним днем для мене думка про мир в Україні стає не більше чим мрією та утопією. Я навіть вже і не пам’ятаю, як жилося до початку цієї повномасштабної війни. Я навіть не можу згадати, як це жити без повітряних тривог, бути абсолютно спокійним, бути впевненим у своєму майбутньому…

Мені дійсно хочеться вірити в найкраще, вірити в те, що незабаром нас чекатиме перемога і мир. Я хочу бути впевненою в тому, що після своєї перемоги Україна буде відбудовуватися, що люди, яким довелося покинути свої рідні домівки, повернуться назад і зможуть жити як раніше.

Українці – незламний народ, і після нашої великої перемоги всі вони будуть радіти дрібницям та цінувати кожен момент свого життя. Я вірю в те, що в своєму майбутньому Україна процвітатиме і більше не зазнає такого утиску, як ця шалена війна, оскільки в ній живуть настільки сильні духом люди, що будуть робити все можливе і неможливе задля блага своєї вітчизни, задля блага України.

Після нашої перемоги я обов’язково зосередилася б на своєму навчанні, на виборі професії і задумалася б над тим, чим я можу бути корисною для своєї країни, щоб жоден ворог чи так званий «друг» не зміг би занапастити мою рідну землю. Я б зайнялася волонтерством, бо мою країну чекає багато роботи і мені хотілося б допомогти їй хоч чимось, імовірно, незначним. Та я вважаю, що будь=яка праця є важливою, коли багато людей прикладають спільних зусиль, то їх точно згодом чекатиме успіх. І навіть моя допомога не завадить.

Всім нам потрібно не втрачати своєї надії та ніколи не здаватися. Кожен із нас сильний, мужній та незламний. А разом ми українці, народ, який стояти до кінця, не зважаючи на нестерпний біль та муки в кожному серці.

І ми зробимо все, щоб жити спокійним, врівноваженим мирним життям, допомагати один одному і звісно ж не повторювати своїх помилок в майбутньому.