Коли почалася війна, почалися сильні обстріли. Від мого житла зараз нічого не залишилось. До останнього я залишався вдома. Найстрашнішим для мене було те, що довелось все починати з нуля. Я людина похилого віку, мені важко даються будь-які починання. 

Мені шкода рідний Харків. Зараз я живу у Лебедині, але сумую за рідним містом. Знаю, що повертатись нікуди, але як же хочеться додому! Мрію про закінчення війни та настання миру.