У нас 24 лютого вже лунали вибухи, і до 26 березня тривали воєнні дії. Наша Охтирка – місто-герой. У нас дуже багато пошкоджень. 

Я живу в центрі міста, який сильно обстрілювали, тому в мене був пошкоджений будинок. А потім дуже постраждав мій дитячий садочок, і я допомагала у ліквідації наслідків. І впадати у відчай було ніколи, тому що дуже багато було пошкоджень.  

Коли почалася війна, у нас були люди, які допомагали всім пенсіонерам. Я також допомагала, чим могла, бо біля мене живуть люди похилого віку і їм потрібна допомога. 

Приємно, що всі стали одним цілим і почали одне одного підтримувати. У мене троє дорослих дітей, вони вже мають свої сім’ї. Ми всі одне за одного переживали, були постійно на зв'язку. 

Я думаю, що все правильно вирішить наша влада. Я вважаю, що наш президент гідний поваги. Своє майбутнє я бачу найкращим.