Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Лариса Казакова

«Повертатися нам нема до кого й нікуди»

переглядів: 955

У мене місяць тому були передчасні пологи. Рома народився на 27-му тижні вагітності. Йому місяць, він важить трохи більш ніж кілограм. І йому потрібен особливий догляд, а грошей немає. Зараз син у перинатальному центрі, в Полтаві.

Ми поїхали з Єнакієвого в лютому 2015 року, коли наш будинок зруйнували обстрілами. У нас там нічого не залишилося. Повертатися нема до кого й нікуди.

Тоді ж, два роки тому, у перші місяці війни, пропав мій батько. Поїхав на риболовлю – і все. Велосипед знайшли, курточку знайшли. Документів у курточці не було, не було і телефона. Шукати його не змогли, Єнакієве було непідконтрольною територією.

У нас в родині зараз сім осіб. Ми винаймаємо будинок у селі Клюсівка Полтавської області. Живемо на соціальні виплати, грошей вистачає тільки на їжу. Було таке, що залишалося зовсім небагато, всього по дрібочці, по крапельці…

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Єнакієве 2015 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій